Там, де живе любов!

«Кохання може все:
зробити з ночі день,
В очах вечірніх
запалить світання.
Кохання може все,
коли воно прийде,
Коли воно,
коли воно – кохання!»
(Вадим Крищенко)

Нещодавно маленьку та дружню бердичівську родину відвідав птах надії та сподівання – лелека і приніс довгоочікуваного синочка Владиславчика. Можливо багато хто і не вгледить у тому якоїсь дивовижі, адже туди, де живе любов, обов’язково повинен завітати бузько, однак для подружжя Грибенків довгий час цей візит видавався досить примарною, хоч і дуже жаданою мрією.

Альона та Віталій Грибенкі живуть у шлюбі вже 10 років, як зізнаються самі: «то було кохання з першого погляду» ще зі студентських років. Молодому студенту бердичівлянину знадобилось три місяці, аби розгледіти у чарівній однокурсниці вінничанці свою долю. Упевнившись у міцності та щирості почуттів, Віталій освідчився Альоні, відтоді вони у парі крокують по життю.

Та, як, на власному прикладі, переконалось подружжя то не є легка і безтурботна прогулянка. Ще до знайомства зі своїм коханим дівчина втрапила у пастку важкої, підступної та ще маловивченої хвороби. І всі ці роки щасливого міцного шлюбу недуга, як заздрісний ворог поволі відбирала у Альони сили та здоров’я у нелегкій боротьбі переважно перемагала вона. Фізичний стан молодої жінки невпинно погіршувався і ось останні три з половиною роки вона пересувається лише за допомогою інвалідного візка.

Однак справжня любов, ота, що в «горі і радості, багатстві і бідності, в здоров’ї та в хворобі» – ніколи не перестає. Саме вона згуртовує, об’єднує, надихає, надає молодому подружжю стійкості та сили. Коханий чоловік Віталій став надійною підтримкою і опорою для Альони, як справжня друга половинка піклується про дружину, не дає зневіритись та занепасти духом.

Та річ у тім, що і біда не буває одинокою, завжди тягне до пари іншу. Тривала та виснажлива боротьба із хворобою, не давала молодій жінці змоги замислюватись про нащадків. А закоханому подружжю так хотілося батьківського щастя, щоб сім’я стала повною і освяченою дитячим сміхом.

То ж коли Віталій і Альона довідались про вагітність, радості не було меж, жінка навіть розплакалась, від величезного спектру почуттів, що охопили її, а майбутній татусь, як справжній чоловік, і цього разу тримався стійко.

Та сподіваного дива, могло і не трапитись, оскільки хвороба, що переслідувала майбутню матусю, призводила до чималих складнощів, що могли вплинути на перебіг вагітності та подальших пологів. Як зараз пригадує Альона багатьох лікарів відлякувала наявність інвалідного візка, що свідчив про важкий стан жінки.

Але ж є Бог на світі, цього разу доля виявилась прихильною до закоханих і дала їм ангелів охоронців, щоправда замість крил у них були білі халати. Ними виявились лікар гінеколог Ірина Леонідівна Шаленко котра дбала про майбутню матусю усі 9 місяців, лікар, котрий оперував Грубський Віталій Миколайович та анастазіолог. Саме ці люди віднеслись до подружжя з розумінням і турботою та зробили усе залежне від них, аби здоров’ю матусі та малюку нічого не загрожувало. А від професійних, відповідальних та злагоджених дій перших лікарів у житті немовляти залежить чимало. І тепер уже сім’я Грибенків, щиро вдячні лікарям не лише за їх відданість своїй роботі, а й за добре, уважне та чуйне ставлення до себе, бо і ця, начебто, дрібничка неабияк посприяла тому, що 8 серпня на світ з’явився малесенький Владиславчик. А він найбільша радість, втіха і надія для двох найрідніших людей, котрі заслуговують на щастя в ім’я щирої, справжньої любові.

Появі первістка Грибенків тішаться не лише близькі та рідні а й громадська організація інвалідів-візочників «Стимул» активним членом якої є Альона Грибенко. Голова організації Юрій Яремчук і всі стимульчани приєднуються до щирих вітань родині та бажають щастя, здоров’я і прекрасного майбутнього. Щиро вірять, що дитя народжене з великої любові, обов’язково матиме щасливу долю.

Автор Ольга Мельник