Сайт спілки інвалідів м.Бердичева Стимул

Осінні барви поезії

BOND — Fri, 24 Oct 2014 15:56:03 GMT

Цього року природа дарує нам напрочуд теплу і лагідну осінь, так наче бажає, аби ми насолодилися цим прекрасним мальовничим вернісажем. Тому так тішать око яскраві золото-багряні краєвиди із останніми штрихами минулого літа.

Саме в таку прекрасну пору у двох громадських бердичівських організацій: інвалідів-візочників «Стимул» та «Насіння Надії» виникла ідея влаштовувати щорічний вечір відпочинку «Осінні барви». І це не просто розвага, а й дуже корисний і потрібний захід, бо дає привід людям з особливими потребами зібратися разом, поспілкуватися. А головне, врешті можна облишити тісні, обридлі стіни своєї оселі і відпочити душею, у колі друзів.

Та щоразу такий вечір відпочинку має якусь свою особливу родзинку. «Осінні барви – 2014» запам’яталися учасникам заходу літературною світлицею під назвою «Хай оспівують вірші екологію душі». Свою поезію дарували слухачам автори з Бердичівщини, Вінниці, Тернопільщини і всі вони не просто майстри слова – це люди, котрим поезія замінила цілий світ, тай світ, що здавна названий білим, для багатьох із них потьмянів, або ж згаснув зовсім. Проте вони доводять всім, що навіть в темряві, життя триває і воно, незважаючи ні на що, прекрасне.

Одним із таких чуттєвих гранословів є Сергій Леонідович Блазюк гість із Тернопільщини, котрий неодноразово був учасником різних конкурсів та фестивалів творчо обдарованих людей, а в 2013 році став призером одразу двох міжнародних фестивалів «Азовські вітрила» в місті Бердянську та в творчому конкурсі, що відбувався у Вітебську у номінаціях «Слово» і «Народна пісня». Чоловік живе наосліп, проте серце його, бачить красу світу краще ніж будь хто із зрячих. Учасникам літературної світлиці пан Сергій подарував кілька своїх поезій та виконав пісню «Вставаймо браття, Українці». А вихованці центру «Насіння Надії» влаштували для автора маленький сюрприз і зачитали 3 нові віршика із його дитячих поезій. Це було дуже зворушливо, адже дітки, що мають важкі хвороби, не зважаючи на всі труднощі, намагалися чисто і чітко вимовляти кожне слово і звук, аби передати настрій і вірні інтонації віршів.

Також цього дня до центру «На рівних» навідалась Людмила Дворніцька, поетеса з Вінничини, котра теж має неабиякі творчі здобутки у царині слова. Жінка є переможцем фестивалю «На крилах натхнення» і І туру читацького огляду в системі УТОС 2014 року. Учасникам вечора вона подарувала цикл поезій «Пори року», ніжна, чутлива лірика, перенесла слухачів у прекрасний, неповторний світ природи. Важко було навіть уявити, що пані Людмила вже багато років не бачить усієї цієї краси, оскільки зовсім втратила зір. Та, у віршованих рядках, наче у давніх спогадах оживають всі красоти природного світу.

Крім віршування є ще такий вид мистецтва, як декламація і художнє читання поезії, цю нішу обрав для себе Владислав Чепіль, в літературній світлиці у його виконанні прозвучала поезія живого класика української літератури Ліни Костенко «Крила».

Проте, наше життя було б не повним, без чарівливих звуків музики і краси пісень, тож і на цьому вечорі відпочинку, поезія перепліталась із музичними номерами. Справжньою окрасою заходу став виступ оркестру «Веселі дзвіночки», його музикантами є вихованці центру для неповносправних дітей «Насіння Надії» під керівництвом Світлани Мазурець.

Свій музичний дарунок учасникам заходу підготували гості із Бердичівської організації УТОС. Ціла низка пісень у їхньому виконанні була прийнята щирими, вдячними оплесками. Свої вірші, багато з яких покладені на музику, виконав добрий друг і помічник центру «На рівних» Богдан Водинюк.

А який же відпочинок без гумору, жартів і сміху. Порцію позитиву вніс у творче спілкування член ГО «Стимул» Сергій Бондарчук, котрий зачитав кілька гуморесок Павла Глазового, чим потішив та розвеселив усіх присутніх.

Не бракувало цього вечора і просто добрих побажань, так до присутніх звернувся настоятель греко-католицької церкви отець Іван. Він щиро зізнався, що вражений силою духу, людей, котрі, не зважаючи на всі труднощі і життєві перипетії, не втрачають доброго гумору, творять, надихають і спонукають інших на добрі справи. А ще отець зазначив, що цього вечора, він побачив, чим насправді є любов. Про це не можна прочитати у великих багатотомних філософських трактатах, цього не вчать розумні підручники – любов живе у серцях світлих, добрих, обдарованих людей.

Також до слова був запрошений помічник народного депутата Володимир В’ячеславович Пономарчук, котрий зазначив, що народний депутат Анжеліка Лабунська та благодійна організація «ЛАВ» завжди підтримують центр реабілітації «На рівних» в усіх його добрих починаннях.

Варто зазначити, що цього року, вперше вечір відпочинку відбувається у оновленій великій залі Центру, котрий відремонтували завдяки проекту «Independent Life, його розробили та допомогли втілити в життя МБФ «Планета Взаємодопомоги» і особисто Ірина Чорнобривець. Тому отримувати вітання від цієї людини було особливо приємно, адже за роки реалізації проекту Ірина Іванівна стала не просто добрим другом, а майже рідною людиною для багатьох учасників цієї спільноти.

Під кінець офіційної частини вечора директор центру соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» Юрій Яремчук подякував всім присутнім за чудовий відпочинок, тепле, дружнє спілкування і закликав не бути байдужим до життя громадської організацій і бути його активним учасником. Бо насправді так хочеться, щоб Центр по-справжньому став другим домом, для всіх, під чиї потреби власне і був створений.

А завершився цей прекрасний захід неформальним спілкуванням за чашкою ароматної кави.
Автор : Ольга Мельник

Велике прибирання перед святом

BOND — Fri, 17 Oct 2014 15:27:23 GMT

Здавна українські господині цінували чистоту і порядок, дбали про нього завжди. А особливо чепурили свої оселі перед великими святами.

Центр соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних», це звісно не хата для житла, але цієї чистої традиції дотримаються і тут. А особливо перед зустріччю дорогих гостей, котрих запрошено на вечір відпочинку «Осінні барви». Це дійство проходить щороку і є своєрідним підбиттям підсумку за рік.

Аби зустріти гостей, як найкраще, до свята почали готуватися заздалегідь. В першу чергу взялися до генерального прибирання: і батьки діток, що відвідують заклад, і волонтери, і просто небайдужі люди. І закипіла робота: заблищали вимиті вікна, зазнали перестановки деякі речі, усе наповнилось свіжістю і чистотою. Громадська організація «Стимул» та навчально-реабілітаційний центр «Насіння Надії» вдячні всім, хто долучився до великого прибирання.

Особливо хочеться згадати вклад в роботу студенток Бердичівського педагогічного коледжу, що отримують спеціальність соціальний педагог і є волонтерами центру «На рівних». Дівчата навчаються у групі 2-АС серед них: Жеврук Зорина, Дехтярук Олександра, Дорощук Наталія, Задорожна Сніжана, Сорока Ольга, Машталер Олена. Дякуємо за допомогу та бажання бути корисними іншим.

Благодійний фонд «Українські реформи» та компанія «Ін-Тайм» надали допомогу бердичівлянам

BOND — Fri, 03 Oct 2014 09:08:29 GMT

Нещодавно до громадської організації інвалідів-візочників «Стимул» надійшла чергова партія інвалідних візків, отримати які може кожна людина, котра дійсно має в цьому потребу. Можливо цей факт і не є великою подією в масштабах всього міста, однак для осіб, що мають проблеми з опорно-руховим апаратом і котрим коліщата візка, в деякій мірі, заміняють власні ноги та дають можливість рухатись, то надзвичайно важлива новина.

Таку значну підтримку для бердичівлян з особливими потребами вже не перший рік надає міжнародний благодійний фонд «Українські реформи», що співпрацює з ГО «Стимул» з 2011 року. За це люди, що мають певні фізичні обмеження щиро вдячні особисто президенту фонду Миколі Миколайовичу Хмілю.

Добру співпрацю між благодійним фондом «Українські реформи» та ГО «Стимул» свого часу налагодила влада нашого міста, найактивніших зусиль до цього доклав особисто заступник міського голови Іван Омельянович Демусь.

Завдяки «Українським реформам» до міста вже кілька років надходить благодійна допомога у формі інвалідних візків. Так у 2011 році до ГО «Стимул» було доставлено 65 візків, у 2012 році 32, цього року надійшло 40 таких спеціальних засобів.

А доставку цього важливого вантажу здійснила національна служба доставки «Ін-Тайм», завдяки добрій волі генерального директора цієї компанії Олександра Сергійовича Трояна, візки були перевезені безкоштовно. Цей вчинок свідчить про соціально-відповідальне рішення даного перевізника та щире і співчутливе ставлення підприємців, до тих кому потрібна допомога.

Ось як про благодійність висловлюється сам генеральний директор служби перевезення:

«За 13 років діяльності компанія «Ін-Тайм» стала лідером у сфері вантажоперевезень. І нині вважаємо своїм громадянським обов’язком допомагати тим, хто нині перебуває у скруті. Саме тому компанія «Ін-Тайм» вже не перший рік бере активну участь у різноманітних соціальних проектах, до втілення котрих нас залучає міжнародний благодійний фонд «Планета взаємодопомоги». Наша служба перевезень не дарма має статус національної, адже має дуже велику розгалужену структуру, котра складається з 484 представництв у 338 містах України. Саме тому компанія «Ін-Тайм» здатна організувати швидку доставку вантажів у будь-яку точку країни і завжди з радістю підтримує різні соціальні ініціативи. Наша служба перевезень продовжує свій активний розвиток, впроваджує нові послуги та збільшує кількість своїх відділень. А, зважаючи на такий скрутний час для всієї країни «Ін-Тайм» не лише не буде зменшувати, а навпаки збільшувати обсяги благодійної допомоги».

Нехай же добро зроблене людям, повернеться сторицею і принесе компанії успіху та процвітання.

Отримати такий засіб пересування мають змогу не лише люди з інвалідністю, а й ті кому він конче необхідний, на даний момент, після отриманої травми чи в післяопераційний період, або ж тим, кому важко проходити різні бюрократичні процедури для отримання інвалідного візка від держави. У випадку, коли візок вже не потрібен, його можна повернути до громадської організації, щоб він приносив користь і для інших.

Однак, коли стається біда і травмована особа потребує такого допоміжного засобу пересування, хтось має поінформувати її про таку можливість, саме з цією метою ГО «Стимул» залучає до співпраці лікарів, медичних і соціальних працівників, бо саме вони найчастіше спілкуються з хворими та знають про їх потреби і можуть підказати, куди звернутись. Таким чином інвалідні візки потрапляють саме до тих, кому вони потрібні найбільше.

Вітання родині Грибенків

BOND — Fri, 12 Sep 2014 17:49:38 GMT

Там, де живе любов!

«Кохання може все:
зробити з ночі день,
В очах вечірніх
запалить світання.
Кохання може все,
коли воно прийде,
Коли воно,
коли воно – кохання!»
(Вадим Крищенко)

Нещодавно маленьку та дружню бердичівську родину відвідав птах надії та сподівання – лелека і приніс довгоочікуваного синочка Владиславчика. Можливо багато хто і не вгледить у тому якоїсь дивовижі, адже туди, де живе любов, обов’язково повинен завітати бузько, однак для подружжя Грибенків довгий час цей візит видавався досить примарною, хоч і дуже жаданою мрією.

Альона та Віталій Грибенкі живуть у шлюбі вже 10 років, як зізнаються самі: «то було кохання з першого погляду» ще зі студентських років. Молодому студенту бердичівлянину знадобилось три місяці, аби розгледіти у чарівній однокурсниці вінничанці свою долю. Упевнившись у міцності та щирості почуттів, Віталій освідчився Альоні, відтоді вони у парі крокують по життю.

Та, як, на власному прикладі, переконалось подружжя то не є легка і безтурботна прогулянка. Ще до знайомства зі своїм коханим дівчина втрапила у пастку важкої, підступної та ще маловивченої хвороби. І всі ці роки щасливого міцного шлюбу недуга, як заздрісний ворог поволі відбирала у Альони сили та здоров’я у нелегкій боротьбі переважно перемагала вона. Фізичний стан молодої жінки невпинно погіршувався і ось останні три з половиною роки вона пересувається лише за допомогою інвалідного візка.

Однак справжня любов, ота, що в «горі і радості, багатстві і бідності, в здоров’ї та в хворобі» – ніколи не перестає. Саме вона згуртовує, об’єднує, надихає, надає молодому подружжю стійкості та сили. Коханий чоловік Віталій став надійною підтримкою і опорою для Альони, як справжня друга половинка піклується про дружину, не дає зневіритись та занепасти духом.

Та річ у тім, що і біда не буває одинокою, завжди тягне до пари іншу. Тривала та виснажлива боротьба із хворобою, не давала молодій жінці змоги замислюватись про нащадків. А закоханому подружжю так хотілося батьківського щастя, щоб сім’я стала повною і освяченою дитячим сміхом.

То ж коли Віталій і Альона довідались про вагітність, радості не було меж, жінка навіть розплакалась, від величезного спектру почуттів, що охопили її, а майбутній татусь, як справжній чоловік, і цього разу тримався стійко.

Та сподіваного дива, могло і не трапитись, оскільки хвороба, що переслідувала майбутню матусю, призводила до чималих складнощів, що могли вплинути на перебіг вагітності та подальших пологів. Як зараз пригадує Альона багатьох лікарів відлякувала наявність інвалідного візка, що свідчив про важкий стан жінки.

Але ж є Бог на світі, цього разу доля виявилась прихильною до закоханих і дала їм ангелів охоронців, щоправда замість крил у них були білі халати. Ними виявились лікар гінеколог Ірина Леонідівна Шаленко котра дбала про майбутню матусю усі 9 місяців, лікар, котрий оперував Грубський Віталій Миколайович та анастазіолог. Саме ці люди віднеслись до подружжя з розумінням і турботою та зробили усе залежне від них, аби здоров’ю матусі та малюку нічого не загрожувало. А від професійних, відповідальних та злагоджених дій перших лікарів у житті немовляти залежить чимало. І тепер уже сім’я Грибенків, щиро вдячні лікарям не лише за їх відданість своїй роботі, а й за добре, уважне та чуйне ставлення до себе, бо і ця, начебто, дрібничка неабияк посприяла тому, що 8 серпня на світ з’явився малесенький Владиславчик. А він найбільша радість, втіха і надія для двох найрідніших людей, котрі заслуговують на щастя в ім’я щирої, справжньої любові.

Появі первістка Грибенків тішаться не лише близькі та рідні а й громадська організація інвалідів-візочників «Стимул» активним членом якої є Альона Грибенко. Голова організації Юрій Яремчук і всі стимульчани приєднуються до щирих вітань родині та бажають щастя, здоров’я і прекрасного майбутнього. Щиро вірять, що дитя народжене з великої любові, обов’язково матиме щасливу долю.

Автор Ольга Мельник

Україна для людей? Укрзалізниця завезла за 100 кілометрів небайдужих, які допомагали інвалідам

Vovan — Mon, 22 Apr 2013 19:44:54 GMT

Громадські організації «Стимул» та «Насіння надії» влаштували благодійний концерт

Vovan — Mon, 28 Jan 2013 09:06:33 GMT

Пісні і слова про Різдво Христове, про доброту і милосердя лунали днями у гарнізонному Будинку офіцерів. Там пройшов благодійний концерт, ініційований двома громадськими організаціями людей з інвалідністю - «Насіння надії» та «Стимул».

Юрій Яремчук, голова ГО «Стимул»: «Наша організація була створена у 2009-му році групою ініціативних людей, які пересуваються на візках. Завдання нашої організації – провадження руху за незалежне життя. Найбільш актуальними аспектами є доступність та самостійне проживання у громаді. Ми прагнемо жити на рівних, відчувати себе повноцінними громадянами своєї держави».

Бердичівляни з обмеженими фізичними можливостями прагнуть змінити ставлення інших до себе, показати, що вони – такі ж люди із своїми бажаннями та прагненнями. Разом з тим не втрачають віри у себе та любові до життя, намагаючись бути активними і розвиватися. Свідченням цього стали концерті номери у виконанні юних та дорослих бердичівлян, які мають особливі потреби.

Також до уваги відвідувачів було представлено виставки поробок членів громадських організацій. Речі, що сподобались, можна було придбати. Кошти організатори збирали на реалізацію проекту «За повноцінне життя», який стартував у січні минулого року. В його рамках «Стимул» та «Насіння надії» з допомогою благодійників та міської влади планують створити у своєму приміщенні умови для реабілітації людей з інвалідністю. Зокрема, передбачається створення там спортзали, кімнати для реабілітації дітей з ДПЦ, масажного кабінету тощо. Сприяють втіленню цих задумів у життя також міжнародний благодійний фонд «Планета взаємодопомоги» та християнські церкви Бердичева.

Юрій Волошин, пастор церкви «Вефіль»: «Дуже добре, що церкви, благодійні організації та люди доброї волі у ці святкові дні проявляють милосердя, доброту, турботу та шанобливе ставлення одне одного».

Ірина Чорнобривець, представник МБФ «Планета взаємодопомоги»: «Сьогодні останнє свято з низки різдвяних свят. А вони мають на меті благодійність. Саме через благодійність я бажаю усім нам добробуту, благодаті, благополуччя. Благополуччя і благодать – це трохи різні речі, і шляхи до них ведуть різні, але через благодійність та милосердя можна отримати і те, і інше».

А ще одне, чим корисні подібні концерти, це спілкування, кажуть організатори. Адже саме перебування серед людей дає змогу відчути себе рівним, отримати гарні емоції, які, у свою чергу, і на здоров’ї позитивно позначаються.

Автор: Інна Плесна

Камера: Віталій Сінєльніков

http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=4177

Напругу з інвалідними візками у Бердичеві знято. Допоміг закордон

Vovan — Sat, 29 Dec 2012 15:14:44 GMT

Коли одна людина безкорисливо відгукується на проблему іншої і до цієї допомоги з готовністю долучаються органи влади, це обертається тим, що нужденному стає легше жити, а значить – гарним результатом. Саме таким чином у бердичівській громадській організації інвалідів-візочників «Стимул» отримали щедрий новорічний подарунок – 30 інвалідних візків. Візки прибули до Бердичева із далекої Америки. Кошти на них зібрали тамтешні прихожани однієї з церков, і через Міжнародний благодійний фонд «Українські реформи» передали візки бердичівлянам з особливими потребами. Список тих, хто потребує засобів технічної реабілітації, у «Стимулі» складали за допомогою спеціалістів управління праці та соціального захисту населення, котре отримало відповідне розпорядження Бердичівського міського голови Василя Мазура. Початок цієї співпраці був закладений ще у минулому році.

Валентина Миколайчук, спеціаліст підрозділу з питань обслуговування інвалідів: «У минулому році, у грудні, було видано 60 інвалідних візків. Черги, завдяки цій події, вже майже не існує. Ось і цього разу ми з головою «Стимулу» Юрієм Яремчуком склали списки і зараз візками забезпечимо усіх, хто має у цьому потребу.»

Саме в управлінні праці, очолюваному Олегом Павліківським, допомогли бердичівським візочникам налагодити відносини з «Українськими реформами». Людська небайдужість знову взяла верх: завдяки натхненню та завзяттю керівництва «Стимулу», помноженому на розуміння з боку міста, можливості фонду та добру волю пересічних американців, десятки городян, котрих доля позбавила можливості пересуватися природним способом, зможуть відчути себе потрібними Бердичеву і втілити у життя ще не одну добру справу.

Юрій Яремчук, голова ГО інвалідів-візочників «Стимул»: «Сьогодні напруга у забезпеченні візками знята. Можливо, ще є люди, котрим вони потрібні, тому нехай вони звертаються до нас: ми і надалі формуватимемо заявки і будемо співробітничати з фондом «Українські реформи». Хочу подякувати президенту фонду М. Хмілю та головбуху А.Пастернак за співпрацю. Дякуємо також «Планеті взаємодопомоги» (І. Чорнобривець), котра допомогла доставити візки з Києва до нашого міста.»

Автор: Олександр Єжель

Камера: Андрій Пеньківський

http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=4140

Журналіст "ТСН-Тиждень" спробував провести день у інвалідному візку

Vovan — Tue, 18 Dec 2012 11:51:10 GMT

І до рекордних зимових снігопадів: які цього тижня стали мало не вселенським іспитом для України. Селяни не сподіваючись ні на кого ще якось відкопували себе самі. Ну а комунальники в містах переважно чекали, коли ж сніг припиниться і аж тоді випускали на вулиці очисну техніку. А наш Сергій Швець на собі спробував долю тих, кому і за сухої погоди ходити важко.

http://tsn.ua/video/video-novini/zhurnalist-tsn-tizhden-sprobuvav-provesti-den-u-invalidnomu-vizku.html

Людям з інвалідністю у Бердичеві розповіли про Конвенцію ООН «Про права інвалідів»

Vovan — Sat, 15 Dec 2012 13:43:13 GMT

Представники обласної організації людей з інвалідністю «Молодь. Жінка. Сім’я.» днями завітали до Бердичева. Зустрілися із першим заступником міського голови Іваном Демусьом, фахівцями медичної, соціальної та інших галузей, а також із членами громадських організацій людей з інвалідністю. Головне, що хотіли донести до бердичівлян, як виконується державна програма щодо реалізації Конвенції ООН «Про права інвалідів».

Неля Ковалюк, голова ЖОГО людей з інвалідністю «Молодь. Жінка. Сім’я.»: «У 2009 в грудні місяці нашою країною була ратифікована Конвенція ООН «Про права інвалідів» і факультатив до неї. У березні наступного року Конвенція почала діяти. Наразі у нас 2012 рік, і Уряд підготував звіт щодо виконання Конвенції. Громадськість підготувала свій, альтернативний, звіт, який дещо відрізняється від того, що підготував Уряд. Цей документ є важливим для нашого життя, бо у ньому повністю прописано життя людини з інвалідністю в Україні і в будь-якій іншій країні світу.»

Кожна стаття Конвенціїї — це життя людини з інвалідністю, каже Неля Ковалюк. Головне, аби влада та громада вправно виконували усе, що прописано в документі. Прикладом співпраці інвалідів та керівництва міст може стати Бердичів, вважає жінка. У 2010-му вона разом із однодумцями моніторили Бердичів на рахунок доступності до різних громадських місць. Лишилися задоволеними від побаченого. А усі їхні побажання були враховані, запевнив під час зустрічі перший заступник міського голови Іван Демусь.

Іван Демусь, перший заступник Бердичівського міського голови: «З кожної нашої зустрічі ми багато беремо корисної, цінної інформації. Безумовно, частину питань нам вдалося вирішити, частина — у стадії вирішення. Але є ще величезна кількість питань, які нам потрібно вирішити разом, щоб забезпечити реалізацію прав людей з обмеженими фізичними можливостями.»

Неля Ковалюк, голова ЖОГО людей з інвалідністю «Молодь. Жінка. Сім’я.»: «Завжди на кожному засіданні комітету доступності ЖОДА я акцентую увагу на тому, що важливо наразі мати понижені бордюри, і закладати кошти саме на це. Пандуси вже якось навчилися будувати, але пониження бордюрів є проблемою. Чи у вас зроблено воно, ми не можемо побачити, бо багато снігу. Сьогодні поставили питання заступнику міського голови, чи закладаються на це кошти у бюджет. Це стосується мало мобільної групи населення: матерів з дитячими візочками, людей похилого віку, людей з інвалідністю.»

Про плідну співпрацю влади міста та громадських організацій людей з інвалідністю говорив і голова громадської організації інвалідів-візочників «Стимул» Юрій Яремчук.

Юрій Яремчук, голова БГО інвалідів-візочників «Стимул»: «Враховуємо, які місця недоступні. Піднімаємо ці питання. Головне, що вони вирішуються і з міською владою, і з головою комітету доступності І. О. Демусьом.»

Організація «Стимул» намагається якомога більше розкрити потенціал людей з обмеженими фізичними можливостями до громадськості. Для цього уже підготовлено проект «Independent life — зусилля обмежених в русі за змістовне і повноцінне життя». Також на базі приміщення їхньої організації буде створено центр з реабілітації людей-інвалідів. А взагалі, плани — "наполеонівські”, говорить Юрій Яремчук.

Юрій Яремчук, голова БГО інвалідів-візочників «Стимул»: «Основними своїми завдання ми бачимо незалежне життя людей з інвалідністю в нашому суспільстві, активізація таких людей, створення позитивного образу людей з інвалідністю, за допомогою ЗМІ. На базі нашого центру розпочато ремонт приміщення, за підтримки міської влади і благодійників, де планується створення підприємства для працевлаштування людей з інвалідністю.»

Щодо працевлаштування людей з особливими потребами, то під час зустрічі гості висловили наступну думку. Підприємцям сьогодні має бути вигідно брати на роботу людей з інвалідністю, оскільки вони платитимуть за це набагато менший податок. Отже, в житті все можливо. Якщо ти людина з дещо меншими фізичними здібностями, не варто ставити на собі хрест. Головне — бажання. Бажання жити і працювати.

http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=4108

ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ІНВАЛІДІВ

Vovan — Sat, 24 Nov 2012 21:18:10 GMT

Небайдужі люди, відгукніться!

Ми прагнемо жити і дружити на рівних. Ми прагнемо до життя на рівних, щоби відчувати себе повноцінними громадянами своєї країни: розвиватися, навчатися і спілкуватися. Ми – це Бердичівська міська громадська організація інвалідів-візочників «Стимул» (голова Юрій Яремчук) та Бердичівська міська громадська організація «Навчально-реабілітаційний центр для неповноправних дітей «Насіння Надії» (директор Світлана Мазурець ), які за підтримки Міжнародного благодійного фонду «Планета Взаємодопомоги» в рамках проекту створення Центру активної соціокультурної і фізичної реабілітації інвалідів-візочників та дітей-інвалідів у січні цього року розпочали масштабний проект «Іndependent Life – за повноцінне життя». Він проводиться в три етапи. Перший – «Крок до себе», тобто, психологічна і фізична реабілітація, отримання інформаційно-консультаційної підтримки. В ході реалізації цього етапу запланована організація Центру соціокультурної реабілітації інвалідів-візочників та дітей інвалідів – «На рівних». Другий етап – «Крок назустріч». Це проведення громадського моніторингу доступності об'єктів і послуг. Метою даного етапу є підвищення доступності пріоритетних об'єктів і послуг у всіх сферах життєдіяльності інвалідів та інших маломобільних груп для інтеграції зазначених осіб в активне життя суспільства. І третя сходинка – «Крок уперед». Йдеться про створення на базі існуючих міських компаній-перевізників і за підтримки управління транспорту та зв'язку так званого «Соціального таксі». Цей проект отримав офіційну підтримку Національної Асамблеї інвалідів України та корпорації «Майкрософт Україна».

Наші громадські організації працюють у тісній співпраці з міською владою. Ми надзвичайно вдячні і цінуємо допомогу, яку отримуємо особисто від міського голови Василя Костянтиновича Мазура та депутатського корпусу. Життєва позиція наших помічників гідна наслідування.

Ми прагнемо залучити широке коло людей до спільних дій, які мають на меті змінити ставлення суспільства до людей із обмеженими фізичними можливостями. Члени наших громадських організацій потребують особливої уваги та підтримки. Постійно перебуваючи вдома, вони стають доволі важкою ношею для своїх родичів та близьких. Одночасно й самі потерпають від відчуття замкнутого простору.

В межах цих ініціатив розпочалася робота з фізичної реабілітації людей із обмеженими фізичними можливостями. За підтримки депутата Верховної Ради України Анжеліки Лабунської у будівлі, де розташувалися наші громадські організації, встановлено сім нових вікон у підвальному поверсі. Інтенсивно ведуться ремонтні роботи з розширення нашого приміщення по вулиці Карла Лібкнехта, № 106. Тут буде розміщено спортивну залу та ігрову кімнату з тенісним столом і більярдом, також планується побудувати душові кабіни та облаштувати кімнату активної фізичної реабілітації для дітей із ДЦП та порушенням опорно-рухового апарату. Радує, що вже майже готовий масажний кабінет. Все це сприятиме створенню умов для спілкування та покращення фізичного здоров’я інвалідів-візочників і дітей-інвалідів.

Спільна справа згуртувала навколо себе багатьох небайдужих людей. Велика подяка активістам батьківського руху, волонтерам церкви«Спасіння Боже» на чолі з пастором Володимиром. Ми раді бачити поруч друзів із велосипедного клубу «Зигзаг»: Максима Міщенка, Миколу Підвисоцького та Катерину Вандиш. Щире спасибі від 140 інвалідів-візочників та 75 неповноправних дітей нашому хореографу, котрий завжди готовий проводити заняття з фітнесу та аеробіки з малюками і дорослими, і багатьом іншим благодійникам! Вони допомагають нам хто чим може: морально, фізично та матеріально. І повсякчас йде назустріч православний священик Андрій Коробков, який у міській ДЮСШ безкоштовно навчає людей на візках айкідо за спеціальною системою вправ. Віримо, що він проводитиме свої заняття у новій спортивній залі.

У близьких та далеких планах – багато різних задумів. У перспективі – комп’ютерний клас із навчанням на 10 електронно-обчислювальних машинах. Сподіваємося створити справжній Центр соціокультурної реабілітації для людей із функціональними обмеженнями, де можна отримувати реабілітацію трудову, лікувальну і соціальну. Є мрія на базі центру заснувати підприємство, де б працювали люди з обмеженими можливостями, щоб реалізувати себе, відчути повноцінними членами суспільства. Ще одна мрія – придбати для центру автомобіль із підйомником. Чому ми говоримо про свої надії й прагнення? Тому, що мрії мають здатність збуватися, навіть коли здається , що вони нездійсненні.

Ми звертаємося сьогодні до мешканців землі Бердичівської, до всіх небайдужих людей доброї волі з великим проханням зрозуміти наші проблеми, відгукнутися і допомогти в проведенні ремонтних робіт.

Чекаємо ваших дзвінків за телефонами: (096)266-226-4 (Юрій Яремчук) та (098)99-38-352 (Ангеліна Лукіянчук). При можливості просимо надсилати кошти на рахунок:

Центр «Насіння Надії» РР 26004082158 В Бердичівському відділенні Волинської Філії ВАТ «Кредитпромбанк» МФО 303 741 код ЄДРПОУ 36910968

Юрій Яремчук, голова БМГО інвалідів-візочників «Стимул»,

Ангеліна Лукіянчук, заступник директора БМГО «Навчально-реабілітаційний центр для неповноправних дітей «Насіння Надії»