ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

 

Витяг

 

Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди

ДБН В.2.2-13-2003 На заміну ВСН4686/ Госгражданстрой Чинні від 2004-03-01

 

Ці Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію критих і відкритих спортивних споруд із місцями для глядачів або без них:

-     відкритих площинних спортивних споруд;

-     критих спортивних споруд: спортивних залів, ковзанок із штучним льодом, басейнів;

-     спеціалізованих спортивних споруд: споруд для стрільби з лука, кінного спорту, лижних баз, комплексів трамплінів для стрибків на лижах із трампліна, фрістайлу. біатлонних стрільбищ, санно-бобслейних трас, гірськолижних трас, тирів для кульової стрільби, веслувальних баз;

-     стадіонів: льодових, лижних, комплексних;

-     фізкультурно-оздоровчих споруд: комплексних майданчиків, смуг перешкод, „стежок здоров'я”, відкритих і критих ванн, фізкультурно-оздоровчих комплексів, приміщень для спортивних занять, лижних баз і ковзанок для масового катання.

Перелік видів спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд наведений у додатку А.

Вимоги цих Норм є обов'язковими для фізичних і юридичних осіб - суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності і відомчої належності.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку Б.

У цих Нормах використовуються терміни і визначення згідно з додатком В.

Під час проектування споруд для видів спорту і фізкультурно-оздоровчих занять, не зазначених у цих Нормах, розміри, пропускна спроможність та інші вимоги до специфічних для даного виду приміщень і споруд повинні визначатися завданням на проектування

Спортивні споруди, призначені для збірних команд країни і олімпійського резерву, повинні проектуватися за завданням на проектування центрального органу виконавчої влади України з питань фізичної культури і спорту з урахуванням вимог цих Норм.

 

 

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

(подається повністю)

1.1   Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди класифікуються за їх функціональним призначенням залежно від видів спорту і дозвіллєвої діяльності, а також за характером використання на:

-     навчально-тренувальні;

-     спортивно-демонстраційні;

-     спортивно-видовищні;

-     фізкультурно-оздоровчі.

Навчально-тренувальні та фізкультурно-оздоровчі споруди можуть кооперуватися з культурно-видовищними і навчальними закладами.

1.2 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди за функціональним призначенням поділяються на комплекси та групи:

-     основні, призначені безпосередньо для спортивних та фізкультурно-оздоровчих занять;

-     допоміжні, призначені для осіб, які займаються, тренерів та судців, а також медичні, службово-адміністративні, складські тощо;

-     комплексу для глядачів.

1.3 Кількість, склад і місткість спортивних та фізкультурно-оздоровчих будинків і споруд і їх комплексів встановлюється відповідно до норми площі, передбаченої вимогами розділу 6 ДБН 360.

Спеціалізація споруд за видами спорту і кількість місць для глядачів встановлюються завданням на проектування залежно від місцевих умов, чисельності населення і містобудівного значення спортивної споруди або комплексу.

1.4 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди слід проектувати з урахуванням вимог ВСН 62. Параметри зон, просторів і елементів будинків, споруд та приміщень для інвалідів і маломобільних груп населення наведені у додатку Г.

Необхідність влаштування захисних споруд цивільної оборони у спортивних та фізкультурно-оздоровчих будинках і спорудах визначається-завданням на проектування за погодженням із штабом цивільної оборони, а їх проектування здійснюється згідно з вимогами ДБН В.2.2-5.

1.5       Розміщення спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд у вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщеннях до житлових будинків дозволяється тільки для закладів з регламентованим режимом функціонування (з 7 до 23 години) згідно з вимогами СНІП 2.08.01 та СНІП 11-12.

Вбудовано-прибудовані та прибудовані приміщення до житлових будинків можуть використовуватися для розміщення лише таких видів спортивних і фізкультурно-спортивних закладів, які відповідають вимогам СанПіН 3077, СанПіН 1304, СНІП 2.04.05, ДСН 3.3.6.037, ДБН 360, п. 3.14 за показниками шумового режиму, вібрації та мікроклімату в житлових приміщеннях.

1.6 Будівельні та опоряджувальні матеріали, що використовуються, повинні відповідати вимогам радіаційної безпеки згідно з ДБН В.1.4,1.01, ДБН В.1.4-2.01, ДГН 6.6.1-6.5.001.

 

 

 

2. ВИМОГИ ДО ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК   (Витяг)

2.1 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди слід розміщувати на сельбищній території,, у місцях відпочинку населення та на інших спеціально виділених земельних ділянках, забезпечених зручними під'їздами і підходами від зупинок громадського транспорту згідно з ДБН 360 з обов'язковим додержанням-нормативного шумового режиму на прилеглій території житлової забудови та забезпеченням санітарних розривів до житлових та громадських будинків згідно з вимогами ДержСанПіН 173 п. 4.10, ДержСанПіН 203, СанПіН 42-128т4690, СанПіН 42-120-4948. Слід передбачати місця для транспортних засобів інвалідів та зручні підходи до них, які забезпечують пересування на кріслах-колясках.

2.3 Благоустрій території спортивних та фізкультурно-оздоровчих будинків і споруд, під їзди і пішохідні доріжки повинні проектуватися з урахуванням вимог ДБН 360, ДБН Б.2-41 ВСН 62.

Проїзди і пішохідні доріжки слід передбачати до всіх споруд, що розташовуються на земельній ділянці критих споруд і спортивних комплексів. Проїзди повинні мати удосконалене полегшене або капітальне покриття. Пішохідні доріжки, тротуари і пандуси, якими користуються інваліди на кріслах-колясках, повинні мати тверде шорстке покриття, яке в разі намокання не стає слизьким. Ширина пішохідних доріжок повинна прийматися не менше 1,8 м. Поздовжній їх уклон не повинен перевищувати 5 %, а поперечний - 1 %. У місцях перепаду рівнів між горизонтальними ділянками пішохідних шляхів слід передбачати влаштування пандусів і сходів. Уклон кожного маршу пандуса не повинен перевищувати 3 %, а його довжина повинна бути не більше 10 м. Ширина пандуса повинна бути: за одностороннього руху - не менше 1,0м; за двостороннього руху - не менше 1,8м. Якщо поздовжній уклон перевищує зазначені межі для інвалідів, котрі користуються кріслами-колясками, слід передбачати спеціальні доріжки або пандуси.

2.10 Стоянки автомобілів проектуються згідно з вимогами ВСН 01. У разі використання спортивної споруди інвалідами вони повинні знаходиться не далі 40 м від входу до цієї споруд і мати з нею зручний зв'язок. Ширина стоянки для автомобіля інваліда повинна бути не менше    3,5 м.

 

Відкриті площинні спортивні споруди  (Витяг)

 

2.17 По обидва боки сходів або пандуса, призначеного для пересування людей з обмеженою рухливістю, повинні передбачатися огорожі з подвійними поручнями на висоті 0,7 м І 0,9 м Довжина поручнів повинна бути більшою від довжини пандуса або сходового маршу не менше ніж на 0,3 м.

2.18 Для забезпечення орієнтації інвалідів із дефектами зору краї доріжок повинні виділятися смугами з чіткою фактурою і контрастним кольором. Бордюрні камені в місцях перетину з пішохідними шляхами слід передбачати зниженими, тобто заввишки 0,03-0,04 м. Застосування каменів і скошеною верхньою гранню не допускається.

2.19 Улаштування смуг безпеки для інвалідів на кріслах-колясках уздовж бігових доріжок навколо зон і майданчиків для спортивних занять інвалідів повинно передбачатися згідно з ВСН 62.

2.20 У сходовому марші повинно бути не менше трьох сходинок. Сходинки повинні бути глухими і рівними, без виступів, а по краях ширини маршів повинні мати бортики 0,05 м для запобігання зісковзуванню ноги, палиці, милиці. Ширина проступів відкритих зовнішніх сході повинна бути не менше 0,4 м, а висота підйому - не більше 0,12 м.

2.21 На майданчиках для стрільби з лука слід передбачати їх огорожу з влаштуванням спеціально обладнаних місць.

 

 

3. ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ

БУДИНКІВ І СПОРУД

                                                                                                                                    (Витяг)

 

Місця для глядачів

3.69 Розміри місць на трибунах для сидіння слід приймати не менше: глибину ряду для відкриті споруд - 0,8 м, для критих - 0,8-0,9 м.

При проектуванні тимчасових місць (у тому числі блітчерів) допускається приймати зменшення

а)   глибини ряду до 0,75 м;

б)   ширини місця для сидіння (вздовж ряду) до 0,45 м:

в)   глибини сидіння для відкритих споруд до 0,35 м, для критих - до 0,4 м.

При проектуванні тимчасових місць допускається зменшення глибини сидіння в критих спорудах до 0,35 м, висоти сидіння над рівнем підлоги проходу - 0,43 м.

За різниці рівня підлоги суміжних рядів трибуни понад 0,3 м у сидіннях належить передбачати влаштування спинок, що піднімаються над підлогою розташованого вище суміжного ряду не менш ніж на 0,12м.

Місця на трибунах для стояння повинні мати глибину кожного ряду не менше 0,45 м і ширину (вздовж ряду) не менше 0,5 м.

Для інвалідів на кріслах-колясках необхідно передбачати спеціальні місця на рівній поверх підлоги із зручним підходом. Кількість таких місць встановлюється завданням на проектування але не менше 4 місць. Розміри та розташування місць приймаються згідно з вимогами Г.19 ÷ Г.20 додатку Г.

 

 

ДОПОМІЖНІ ПРИМІЩЕННЯ (БУДИНКИ І СПОРУДИ)

 

Загальні вимоги

3.74 Склад та площі допоміжних приміщень слід приймати згідно з таблицею 11 і вимогам цього розділу. Кількість санітарних приладів у допоміжних приміщеннях слід приймати згідно; таблицею 12.

Площу роздягалень басейнів, залів, відкритих площинних споруд для інвалідів різних груп слід приймати за додатком Т.

Споруди для фізкультурно-оздоровчих занять

3.113 Фізкультурно-оздоровчі заклади масових типів слід проектувати з урахуванням вимог забезпечення доступності інвалідів відповідно до ВСН 62. Для фізкультурно-оздоровчих, фізкультурно-реабілітаційних занять інвалідів в закладах масових типів, за винятком дитячо-юнацьких спортшкіл і спеціалізованих спортклубів, передбачаються універсальні чи спеціалізовані споруди, що функціонують у режимі спільного, поперемінного чи роздільного інвалідами й іншими категоріями.

Фізкультурно-оздоровчі споруди для занять школярів та населення у школах нового типу повинні проектуватися з окремими допоміжними приміщеннями: роздягальнями, душовими, санвузлами для обслуговування дорослих та школярів згідно з таблицями 8-9.

                                                                                                                    http://netbaryerov.org.ua/bud_norm/