Четвер, 01.06.2023, 01:32
3.6. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ПРИМІЩЕННЯ 3.6.1. В громадських туалетах, у тому числі розташовуваних у громадських будинках (крім зазначених у ДБН В.2.2-9), необхідно передбачати не менше однієї універсальної кабіни, доступної для усіх категорій громадян. У будь-яких громадських будинках при розрахунковій чисельності відвідувачів 50 людей і більше або розрахункової тривалості перебування відвідувача в будинку 60 хв і більше слід передбачати туалет з універсальною кабіною. 3.6.2. Туалети в будинках, де працюють інваліди, повинні бути на кожному поверсі, незалежно від кількості працюючих, при цьому не менше однієї із загальної кількості кабін у туалетах повинна бути універсальною. Один з пісуарів у туалетів (у туалетах) повинен розміщуватися на висоті 0,4м від підлоги. Туалети для людей з вадами зору й інвалідів, що
користуються кріслом-коляскою, повинні розміщатися не далі 3.6.3. В приміщеннях громадських душових слід передбачати не менше однієї кабіни, обладнаної для інваліда в кріслі-колясці, перед якою слід передбачити простір для маневрування крісла-каляски. 3.6.4. В санітарно-гігієнічних приміщеннях кількість кабін і пристроїв, необхідних для працюючих на підприємстві або у закладі інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату і вадами зору, слід визначати з розрахунку: не менше 1 універсальної душової кабіни на 3 інвалідів, не менше 1 умивальника на 7 інвалідів незалежно від санітарної характеристики виробничих процесів. Слід передбачати закриті душові кабіни з відчиненням дверей назовні і ходом безпосередньо з гардеробної. Умивальні для зазначених категорій інвалідів слід розміщати безпосередньо в гардеробному блоці або суміжно з ним. При цьому 40 % розрахункової кількості умивальників доцільно розміщати поблизу робочих місць. За кількості працюючих жінок понад 14 до 75 включно слід передбачати 1 кабіну з гігієнічним душем, яка повинна розміщуватися при жіночому туалеті та мати вхід з умивальної. Кількість приміщень або кабін особистої гігієни жінок слід приймати з розрахунку: один гігієнічний душ на 75 жінок, які працюють у найбільш багаточисельній зміні. У вказаних приміщеннях повинно бути передбачені місця для роздягання та умивальник. 3.6.5. Універсальна кабіна туалету загального
користування повинна мати розміри в плані не менше, м: ширина – 1,65, глибина –
1,8. У кабіні поруч з унітазом слід передбачати простір для розміщення
крісла-коляски, а також гачки для одягу, милиць і іншого приладдя. В універсальній кабіні й інших
санітарно-гігієнічних приміщеннях, призначених для користування всіма
категоріями громадян, у тому числі інвалідів, слід передбачати можливість
встановлення в разі потреби поручнів, штанг, поворотних або відкидних сидінь. 3.6.6. Розміри в плані санітарно-гігієнічних приміщень для індивідуального користування в житлових будинках повинні бути не менше, м: ванної кімнати .......................................................................... 2,2 х 2,2; туалету з умивальником (рукомийником).............................. 1,6 х 2,2 3.6.7. Геометричні параметри зон, використовуваних інвалідами, у тому числі на кріслах-колясках, у санітарно-побутових приміщеннях громадських будинків слід приймати за таблицею 1. Таблиця 1.
3.6.8. Індивідуальні шафи для
зберігання одягу інвалідів, що користуються кріслом-коляскою, у роздягальнях
спортзалів слід розташовувати в нижньому ярусі, висотою не більше Індивідуальні шафи в побутових приміщеннях підприємств і закладів повинні бути суміщеними (для зберігання вуличного, домашнього і робочого одягу). 3.6.9. Ширину проходів між рядами слід приймати, не менше, м: для кабін душових закритих і відкритих, умивальників групових і одиночних, туалетів, пісуарів ............................................................. 1,8; для шаф гардеробних з лавами ........................................................... 2,4; те саме, без лав ..................................................................................... 1,8. 3.6.10. Рекомендується застосування водопровідних кранів важільної або натискової дії, а при можливості – керованих електронними системами. Керування спуском води в унітазі рекомендується розташовувати на бічній стіні кабіни. 3.
ОСОБЛИВІ ВИМОГИ ДО СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ МАЛОМОБІЛЬНИХ
ГРУП НАСЕЛЕННЯ
4.1. ЖИТЛОВІ БУДИНКИ І
ПРИМІЩЕННЯ 4.1.1. Житлові будинки і житлові приміщення громадських будинків слід проектувати згідно вимогами ДБН В.2.2-15, забезпечуючи потреби інвалідів, включаючи: - доступність квартири або житлового приміщення від входу до будинок; - доступність усіх громадських приміщень будинку з квартири або житлового приміщення; - застосування обладнання, що відповідає потребам інвалідів; - забезпечення безпеки і зручності користування обладнанням і приладами; - обладнання прибудинкової території і власне будинку необхідними інформаційними системами. 4.1.2. Багатоквартирні житлові будинки з квартирами, призначеними для проживання інвалідів і людей літнього похилого віку, слід проектувати не нижче ІІ - го ступеня вогнестійкості. 4.1.3. У житлових будинках соціального житлового фонду рекомендується кількість і спеціалізацію квартир по окремими категоріях інвалідів установлювати завданням на проектування. При проектуванні житлових приміщень слід виходити
з можливості наступного їхнього дообладнання за необхідності з урахуванням
потреб окремих категорій інвалідів і інших маломобільних груп населення. 4.1.4. При розміщенні квартир для
сімей з інвалідами на кріслах-колясках у рівні першого поверху слід
забезпечувати можливість виходу безпосередньо на прибудинкову територію. Для
окремого входу через приквартирний тамбур і влаштування підйомника
рекомендується збільшення площі квартири на 4.1.5. Мінімальний розмір житлового приміщення повинен складати: для інваліда, що пересувається на кріслі-колясці – не менше для інваліда, що займається індивідуальною трудовою діяльністю – до 4.1.6. Площа кухні квартир для
сімей з інвалідами на кріслах-колясках у житлових будинках соціального
житлового фонду слід приймати не менше Кухні слід оснащувати електроплитами. 4.1.7. Розміри санітарно-гігієнічних приміщень у квартирах повинні відповідати вимогам, зазначеним у п.3.6.6. У квартирах для сімей з інвалідами, що користуються кріслами-колясками, вхід до приміщення, обладнане унітазом, допускається проектувати з кухні або житлової кімнати. 4.1.8. Ширина підсобних приміщень у квартирах для родин з інвалідами, (у тому числі на кріслах-колясках) повинна бути не менше, м: передпокою (з можливістю зберігання крісла-коляски) ............ 1,6; внутрішньоквартирних коридорів ................................................ 1,15. 4.1.9. В житлових будинках ІІ
категорії (соціальне житло), за необхідності, слід передбачати можливість
улаштування у складі квартири комори площею не менше 4.1.10. В готелях, мотелях, пансіонатах, кемпінгах і т.п., не менше 10 % житлових місць повинні проектуватися універсальними, з урахуванням розселення будь-яких категорій відвідувачів, (якщо в завданні на проектування не зроблено застереження про кількість приміщень, обладнаних за універсальним або спеціалізованим принципом). 4.1.11. Пожежну сигналізацію слід проектувати з урахуванням сприйняття всіма категоріями інвалідів. Житлові
приміщення для інвалідів повинні бути обладнані автономними оптико-електроними
димовими пожежними сповіщувачами. Слід
застосовувати домофони зі звуковою і світловою сигналізацією. Місця розміщення
і кількість сигналізаторів визначаються у завданні на проектування. 4.1.12
Житлові
приміщення у спеціалізованих житлових будинках слід проектувати згідно вимогами
ДБН „Заклади соціального захисту населення”. 4.2
ЗОНИ ОБСЛУГОВУВАННЯ ВІДВІДУВАЧІВ
У ГРОМАДСЬКИХ МІСЦЯХ 4.2.1. При проектуванні громадських будинків та споруд слід керуватися положеннями ДБН В.2.2-9, забезпечуючи потреби інвалідів та інших маломобільних груп населення. У зоні обслуговування відвідувачів громадських будинків і споруд різного призначення слід передбачати місця для інвалідів і інших маломобільних груп населення із розрахунку не менше 5 % загальної місткості закладу або розрахункової кількості відвідувачів, у тому числі і при виділенні зон спеціалізованого обслуговування МГН у будинку. 4.2.2. За наявності декількох ідентичних місць (приладів, пристроїв і т.п.) обслуговування відвідувачів 5 % їхнього загального кількості, але не менше одного повинні бути запроектовані так, щоб інвалід міг ними скористатися. 4.2.3. На кожному поверсі, доступному для МГН, слід передбачати зони відпочинку на 2-3 місця, у тому числі і для інвалідів у кріслі-колясках. 4.2.4. При проектуванні інтер'єрів, підбиранні та розміщенні приладів і пристроїв, технологічного й іншого обладнання слід виходити з того, що зона досяжності для відвідувача у кріслі-колясці повинна знаходитися в межах: -
при розташуванні збоку від
відвідувача – не менше -
при фронтальному підході – не
менше Поверхня
столів індивідуального користування, прилавків і інших місць обслуговування, що
використовуються відвідувачами на кріслах-колясках, повинна знаходитися на
висоті не більше 4.2.5. Місця для інвалідів у загальних приміщеннях слід розташовувати в доступній для них зоні залу, що забезпечує: - повноцінне сприйняття демонстраційних, видовищних, інформаційних, музичних програм і матеріалів; - зручне приймання їжі (в обідніх залах або кулуарах при залах); - оптимальні умови для роботи (у читальних залах бібліотек); - відпочинку (у залі учікування). У
загальних приміщеннях не менше двох розосереджених виходів повинні бути
пристосовані для проходу МГН. 4.2.6. Місця для інвалідів у залах для глядачів за краще розташовувати, як правило, в окремих рядах, що мають самостійний шлях евакуації, що не перетинається зі шляхами евакуації іншої частини глядачів. У залах для глядачів з кількістю місць 800 і більше місця для інвалідів у кріслах-колясках слід розосереджувати в різних зонах, розміщуючи їх у безпосередній близькості від евакуаційних виходів, але в одному місці не більше трьох. Відстань від будь-якого місця перебування інваліда в
зальному приміщенні до евакуаційного виходу в коридор, фойє, назовні або до
евакуаційного люка трибун спортивно-видовищних залів не повинна перевищувати 4.2.7. Перед естрадою або
наприкінці зали поблизу прорізу-виїзду слід передбачати вільні площадки шириною
у просвіті не менше 4.2.8. Біля місць або зон глядачів на кріслах-колясках в аудиторіях з амфітеатром, залах для глядачів і лекційних залах слід передбачати заходи безпеки (огорожу, буферну смугу, поребрик і т.п.). 4.2.9. В аудиторіях, залах для глядачів і лекційних залах місткістю більше 50 людей, обладнаних фіксованими сидячими місцями, необхідно передбачати не менше 4 % крісел із умонтованими системами індивідуального прослуховування. 4.2.10. Місця для осіб з дефектами
слуху слід розміщувати на відстані не більше Допускається застосовувати в залах індукційний контур або інші індивідуальні безпроводові пристрої. Ці місця слід розташовувати в зоні гарної видимості сцени і перекладача жестової мови. Необхідність виділення додаткової зони для перекладача встановлюється завданням на проектуванням. 4.2.11. Уразі неможливості застосувати візуальну інформацію для інвалідів у приміщеннях з особливими вимогами до художнього вирішення інтер’єрів, в експозиційних залах художніх музеїв, виставок і т.п. допускається використовувати інші компенсуючи заходи. 4.2.12. В приміщеннях роздягалень при спортивних спорудах для інвалідів, що займаються, слід передбачити: - місця для зберігання крісел-колясок; -
індивідуальні кабіни (площею кожна
не менше -
індивідуальні шафи для одягу (не
менше двох) висотою -
лаву довжиною не менше Навколо лави повинно бути забезпечено вільний простір для під'їзду
крісла-коляски. За неможливості влаштування острівної лави слід передбачати
уздовж однієї зі стін встановлення лави розміром не менше 0,6 х 4.2.13. У кімнаті відпочинку при
роздягальнях слід передбачати додаткову площу з розрахунку не менше 4.2.14. В залах підприємств харчування посадкові місця (столи) для інвалідів слід розташовувати поблизу від входу, але не в прохідній зоні. 4.3 РОБОЧІ МІСЦЯ 4.3.1 При проектуванні закладів і підприємств слід передбачати робочі місця для інвалідів відповідно до програм професійної реабілітації інвалідів, які розробляються місцевими органами соціального захисту населення. Кількість і види робочих місць для інвалідів (спеціалізовані або звичайні), їхнє розміщення в об'ємно-планувальній структурі будинку (розосереджене або в спеціалізованих цехах, виробничих ділянках і спеціальних приміщеннях), а також необхідні додаткові приміщення встановлюються в завданні на проектування. На підприємствах (в цехах і на ділянках), у яких передбачається можливість використання праці інвалідів, повинні виконуватися вимоги до санітарно-побутових та спеціальних приміщень, організації режиму праці та відпочинку, медичного обслуговування СанПиН 42-121-4719, СанПиН 42-123-5777, СанПиН 2152, СанІПиН 5781, а також вимогами цих Норм залежно від виду інвалідності. 4.3.2 Робочі місця інвалідів повинні бути безпечні для здоров'я і раціонально організовані. Вони повинні мати санітарно-епідеміологічний висновок органів державної санітарно-епідеміологічної служби. У завданні на проектування слід встановлювати їхню спеціалізацію і, за необхідності, включати комплект меблів, обладнання і допоміжних пристроїв, спеціально пристосованих для конкретного виду захворювання. У
робочій зоні (просторі робочого місця) або приміщенні повинно бути забезпечене виконання
комплексу санітарно-гігієнічних вимог щодо мікроклімату відповідно до діючих нормативних
документів, а також додаткових вимог, встановлюваних залежно від виду захворювання інвалідів. Площу
службових приміщень слід приймати із розрахунку виділення на кожного працюючого інваліда,
що користується кріслом-коляскою, не менше, м2: у конторських, адміністративних і офісних приміщеннях 65; у конструкторських бюро 7,65. 4.3.5 Відстань до туалетів, приміщень для куріння, приміщень для обігріву. var container = document.getElementById('nativeroll_video_cont'); if (container) { var parent = container.parentElement; if (parent) { const wrapper = document.createElement('div'); wrapper.classList.add('js-teasers-wrapper'); parent.insertBefore(wrapper, container.nextSibling); } } |
Меню сайтуПошукКалендар
Архів записівОпитуванняПОГОДАВідправка СМСДрузі сайтуСтатистика |