Бердичівська МГО інвалідів візочників СТИМУЛ

3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО БУДИНКІВ ТА СПОРУД

 

 

3.1.   ВХОДИ І ШЛЯХИ РУХУ ДО БУДИНКІВ

 

3.1.1.      В будинку повинний бути як мінімум один вхід, пристосований для МГН, з поверхні землі і з кожного доступного для МГН підземного або надземного переходу, з'єднаного з цим будинком.

3.1.2.      Зовнішні сходи і пандуси повинні мати поручні з урахуванням технічних вимог до опорних стаціонарних пристроїв згідно з діючих нормативними документами.

При ширині сходів на основних підходах до будинку 2,5 м і більше слід додатково передбачати розділові поручні.

Вхідна площадка при входах, доступних для МГН, повинна мати: навіс, водовідвід, а в залежності від місцевих кліматичних умов – підігрів, що встановлюється завданням на проектування.

Поверхні покриття вхідних площадок і тамбурів повинні бути твердими, не допускати ковзання при намоканні і мати поперечний уклон у межах 1-2 %.

3.1.3.      Глибина тамбурів і тамбурів-шлюзів повинна бути не менше 1,8 м, а в житлових будинках – не менше 1,5 м при ширині не менше 2,2 м.

Дренажні і водозбірні грати, встановлювані в підлозі тамбурів або вхідних площадок, повинні встановлюватися урівень з поверхнею покриття підлоги. Ширина просвітів їхніх чарунок не повинна перевищувати 0,015 м. За краще застосування грат з ромбовидними або квадратними чарунками.

3.1.4.      За наявності контролю на вході слід передбачати контрольні пристрої, пристосовані для пропуску тих категорій інвалідів, для яких буде доступний об'єкт, що проектується.

3.1.5.      Приміщення, де можуть знаходитися інваліди на кріслах-колясках, слід розміщати на рівні входу, найближчого до поверхні землі. При іншому розміщенні приміщень по висоті будинку, крім сходів, слід передбачати пандуси, піднімальні платформи, ліфти або інші пристосування для переміщення інвалідів.

3.1.6.      Шляхи руху МГН усередині будинку слід проектувати згідно нормативними вимогами до шляхів евакуації людей з будинку.

Ширина шляху руху в коридорах, приміщеннях, галереях і т.п. у чистоті повинна бути не меншою:

при русі крісла-коляски

в одному напрямку ............................. 1,5 м,

при зустрічному русі ...........................1,8 м

Ширину проходу в приміщенні з обладнанням і меблями слід приймати не менше 1,2м.

Ширина балконів та лоджій повинна бути не меншою 1,5 м у просвіті.

Ширину коридору або переходу в інший будинок слід приймати не менше 2,0 м.

Підходи до різного обладнання і меблів повинні бути не меншими 0,9 м,

а за необхідності повороту крісла - коляски на 90⁰ – не менше 1,2 м.

3.1.7.      Діаметр зони для самостійного розвороту на 90-180⁰ інваліда на кріслі-колясці слід приймати не менше 1,5 м.

Біля столів, прилавків і інших місць обслуговування, біля настінних приладів, апаратів і пристроїв для інвалідів слід передбачати вільний простір розмірами в плані не менше 0,9 х 1,5 м.

Глибина простору для маневрування крісла-коляски перед дверима при відчиненні "від себе” повинна бути не менше 1,2 м, а при відчиненні "до себе” – не менше 1,5 м за ширини не менше 1,5 м.

3.1.8.      Конструктивні елементи усередині будинків і пристрої, розташовувані в габаритах шляхів руху на стінах і інших вертикальних поверхнях, повинні мати заокруглені краї, а також не повинні виступати більш ніж на 0,1 м на висоті від 0,7 до 2,0 м від рівня підлоги. При розміщенні пристроїв, покажчиків на розташованій окремо опорі вони не повинні виступати більш ніж на 0,3 м.

Під маршем відкритих сходів і інших нависаючих елементів усередині будинку, що мають розмір у просвіті за висотою менше 1,9 м, слід встановлювати бар’єри, огородження і т.п.

3.1.9.      Ділянки підлоги на шляхах руху на відстані 0,6 м перед дверними прорізами і входами на сходи і пандуси, а також перед поворотом комунікаційних шляхів повинні мати попереджувальну рифлену і (або) контрастно забарвлену поверхню. Допускається передбачати світлові маячки.

3.1.10.    В приміщеннях, доступних МГН, не допускається застосовувати ворсові килими з товщиною покриття (з урахуванням висоти ворсу) – більше 0,013 м.

Килимові покриття на шляхах руху повинні бути щільно закріплені, особливо на стиках полотнин і по краях різнорідних покритів.

3.1.11.    Ширина дверних і відкритих прорізів у стіні, а також виходів із приміщень і з коридорів у сходову клітку повинна бути не менше 0,9 м. При глибині косяка відкритого прорізу більше 1,0 м ширину прорізу слід приймати по ширині комунікаційного проходу, але менше 1,2 м.

Дверні прорізи не повинні мати порогів і перепадів висот підлоги. За необхідності влаштування порогів їхня висота або перепад висот не повинні перевищувати 0,025 м.

3.1.12.    В полотнинах зовнішніх дверей, доступних інвалідам, слід передбачати оглядові панелі, заповнені прозорим і ударно-міцним матеріалом, нижня частина яких повинна розташовуватися в межах 0,3-0,9 м від рівня підлоги. Нижня частина дверних полотнин на висоту не менше 0,3 м від рівня підлоги повинна бути захищена протиударною смугою.

3.1.13.    Прозорі двері й огородження слід виконувати з ударно міцного матеріалу. На прозорих полотнинах дверей слід передбачати яскраве контрастне маркірування висотою не менше 0,1 м і шириною не менше 0,2 м, розташоване на рівні не нижче 1,2 м і не вище 1,5 м від поверхні пішохідного шляху.

3.1.14.    На шляхах руху МГН не допускається застосовувати обертові двері і турнікети шириною менше ніж 0,85 м.

На шляхах руху МГН рекомендується застосовувати двері на завісах однобічної дії з фіксаторами у положенні "відчинено” і "зачинено”. Слід також застосовувати двері, що забезпечують затримку автоматичного зачинення дверей тривалістю не менше 5 сек.

 

 

3.2    СХОДИ І ПАНДУСИ

 

3.2.1.      Ширина маршу сходів, доступних МГН, повинна бути менше 1,35 м. При розрахунковій ширині маршу сходів 2,5 м і більше слід передбачати додаткові розділові поручні.

Усі сходинки в межах маршу повинні бути однакової геометрії і розмірів по ширині проступи і висоті підйому сходинок. Допускається змінювати малюнок проступів нижніх сходинок першого маршу відкритих сходів.

3.2.2.      Ширина приступів сходів, крім внутрішньо квартирних, повинні бути не менше 0,3 м, а висота підйому сходинок – не більше 0,15 м. Уклони сходів повинні бути не більше 1:2.

Сходинки сходів на шляхах руху інвалідів і інших маломобільних груп населення повинні бути суцільними, рівними, без виступів і із шорсткуватою поверхнею. Ребро сходинок повинне мати заокруглення радіусом не більше 0,05 м. Бічні краї сходинок, що не примикають до стін, повинні мати бортики висотою не менше 0,02 м.

3.2.3.      Максимальна висота одного підйому (маршу) пандуса не повинна перевищувати 0,8 м при уклоні не більше 8 %. При перепаді висот підлоги на шляху руху 0,2 м і менше допускається збільшувати уклон пандуса до 10 %. У виняткових випадках допускається передбачати гвинтові пандуси.

Ширина пандуса при виключно однобічному русі повинна бути не менше 1,0 м, в інших випадках – приймати по ширині смуги руху згідно з 3.2.1.

Площадка на горизонтальній ділянці пандуса при прямому шляху руху або на повороті повинна бути глибиною не менше 1,5 м.

3.2.4.      Несучі конструкції пандусів слід виконувати з негорючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше R60, а огороджувальні конструкції приміщень з пандусами – не менше R120

Для будинків І ступенів вогнестійкості несучі та огороджувальні конструкції приміщень з пандусами повинні мати межу вогнестійкості не менше ніж R150 (для колон), REI 150 (для стін), ЕІ 150 (для перегородок), а для ІІ ступеня вогнестійкості – R120 (для колон), REI120 (для стін), ЕІ 120 (для перегородок) тощо.

3.2.5.      Слід передбачати бортики висотою не менше 0,05 м по поздовжніх краях маршів пандусів, а також уздовж крайки горизонтальних поверхонь при перепаді висот більше 0,45 м для запобігання зісковзування тростини або ноги.

3.2.6.      Уздовж обох боків усіх сходів і пандусів, а також біля всіх перепадів висот більше 0,45 м необхідно встановлювати огорожу з поручням. Поручні пандусів слід розташовувати на висоті 0,7 і 0,9 м, сходів на висоті 0,9 м, а в дошкільних закладах також і на висоті 0,5 м.

Поручень поруччя з внутрішнього боку сходів повинен бути безперервним по всій її висоті. Завершальні частини поручня повинні бути довше маршу або похилої частини пандуса на 0,3 м.

3.2.7.      На верхній або бічній, зовнішній відносного маршу, поверхні поручнів поруччя повинні передбачатися рельєфні позначення поверхів. Розміри цифр повинні бути, не менше, м: ширина – 0,01, висота – 0,015, висота рельєфу цифри – не менше 0,002м.

 

 

3.3    ЛІФТИ І ПІДЙОМНИКИ

 

3.3.1.      Будинки та споруди слід обладнувати пасажирськими ліфтами або піднімальними платформами у випадку розміщення приміщень, відвідуваних інвалідами на кріслах-колясках, на поверхах вище або нижче поверху основного входу в будинок (першого поверху). Вибір способу підйому інвалідів і можливість дублювання цих способів підйому встановлюється на завданні на проектування.

Будинки в яких перебувають люди з обмеженими фізичними можливостями обладнуються ліфтами для транспортування пожежних підрозділів згідно з вимогами ДБН В.1.1-7 та НАПБ Б.01.007-2004.

3.2.2.      Параметри кабіни ліфта, призначеного для користування інвалідом на кріслі-колясці, повинні мати внутрішні розміри не менше, м: ширина – 1.1; глибина – 1,4. Для нового будівництва громадських будинків рекомендується застосовувати ліфти із шириною дверного прорізу не менше 0,9 м. У решті випадках розмір дверного прорізу встановлюється в завданні на проектування за діючими нормативними документами.

3.3.3.      У підвальному або цокольному поверсі перед дверима ліфта для інвалідів необхідно влаштування протипожежного тамбур-шлюзу 1–го типу з підпором повітря під час пожеж.

3.3.4.      Світлова і звукова інформуюча сигналізація, що відповідає вимогам діючих нормативних документів, повинна бути передбачена біля кожних дверей ліфта, призначеного для інвалідів на кріслах-колясках.

3.3.5.           Кількість ліфтів встановлюється відповідно до додатка Г.

3.3.6.           Слід застосовувати ліфти, оснащені системами керування, що відповідають вимогам ДНАОП 0.00-1.02

3.3.7.      Улаштування піднімальних платформ для інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату, у тому числі на кріслах-колясках, слід передбачати відповідно до вимог ДСТУ ISO 4190-6

Виходи з підйомника слід передбачати тільки у рівні поверхів, що мають приміщення для проживання або цільового відвідування інвалідами.

 

 

3.4        ШЛЯХИ ЕВАКУАЦІЇ

 

3.4.1.      Проектні рішення будинків і споруд повинні забезпечувати безпеку МГН відповідно до вимог ДБН В.1.1-7 з урахуванням мобільності інвалідів різних категорій (згідно з додатком В), їхньої чисельності і місця перебування (роботи, обслуговування, відпочинку) у будинку або споруді.

3.4.2.      Місця обслуговування і (або) постійного перебування МГН повинні розташовуватися на мінімально можливих відстанях від евакуаційних виходів із приміщень, з поверхів і з будинків назовні. При цьому відстань від дверей приміщення з перебуванням інвалідів, що виходить у тупиковий коридор, до евакуаційного виходу з поверху не повинна перевищувати 15 м, інших випадках – 30м.

Місця для інвалідів у залах для глядачів повинні розташовуватися в окремих рядах, які виходять на самостійний шлях евакуації, що не перетинається зі шляхами евакуації іншої частини глядачів.

Місця для глядачів з ураженням опорно-рухового апарату на трибунах спортивних споруд і спортивно-видовищних будинків слід передбачати в зоні, безпосередньо прилягає до виходу на трибуну.

Посадкові місця (столи) для інвалідів у залах підприємств громадського харчування слід розташовувати поблизу від евакуаційного виходу, але не в прохідній зоні.

3.4.3.      Ширина (у просвіті) ділянок евакуаційних шляхів, використовуваних МГН, повинна бути не менше, м:

дверей із приміщень, з кількістю, що знаходяться в них не більше 15 осіб       0.9;

прорізів і дверей в інших випадках, проходів усередині приміщень                 1,2;

перехідних лоджій і балконів                                                                                  1,5;

коридорів, пандусів, використовуваних для евакуації                                        1,8.

3.4.4.      Не допускається передбачати шляхи евакуації МГН по сходах типу С-3 (зовнішніх відкритих).

3.4.5.      Матеріали, що застосовуються на шляхах евакуації (сходових клітках, коридорах, вестибюлях, пандусах тощо) повинні бути негорючими або мати показники пожежної небезпеки не вище ніж:

Г1, В1, Д2, Т2 для оздоблення стін, стель і заповнення в підвісних стелях коридорів, сходів, сходових кліток, вестибюлів, холів (у т.ч. ліфтових холів), фойє;

Г1, РП1, Д2, Т2 для покриття підлог коридорів, сходів, сходових кліток, вестибюлів, холів ( у т.ч. ліфтових холів), фойє.

3.4.6.      Якщо за проектом неможливо забезпечити необхідний (розрахунковий) час, то для порятунку МГН на шляхах евакуації слід передбачати пожежобезпечну зону, з якої вони можуть евакуюватися більш тривалий час або знаходитися в ній до прибуття рятувальних підрозділів.

3.4.7.      Площа пожежобезпечної зони повинна бути розрахована на усіх інвалідів, що залишилися на поверсі, виходячи з питомої площі, що припадає на одну людину, яка рятується, за умови можливості її маневрувати, м²/люд:

інвалід у кріслі-колясці                                                                        2,40

інвалід у кріслі-колясці із супровідним                                             2,65

інвалід, що переміщається самостійно                                               0,75

інвалід, що переміщається із супровідним                                        1,00

До складу пожежобезпечної зони може включатися площа прилеглої лоджії або балкону, відокремлених протипожежними перешкодами від решти приміщень поверху.

3.4.8.      Пожежобезпечні зони слід передбачати поблизу вертикальних комунікацій або проектувати їх як єдиний вузол з виходом на незадимлювану сходову клітку типу Н1 або до приміщення для пандуса з аналогічними огороджувальними конструкціями за п.3.24..

3.4.9.      Пожежобезпечна зона повинна бути відокремлена від інших приміщень і прилягаючих коридорів протипожежними перешкодами, які мають межу вогнестійкості: стіни – REI 90, перекриття – REI 60 (2-го типу), протипожежні двері і вікна – ЕІ 60 (1-го типу).

3.4.10.    Матеріали що застосовуються для оздоблення стін, стель та покриття пожежобезпечних зон повинні бути негорючими.

Двері до пожежобезпечної зони повинні бути протипожежними та такими, що зачиняються самі з ущільненнями в притулах.

3.4.11.    Пожежобезпечна зона повинна бути незадимлюваною. У разі пожежі в ній повинен створюватися надлишковий тиск 20Па при одних відкритих дверях евакуаційного виходу або вхід до пожежнобезпечної зони повинен виконуватися через протипожежний тамбур-шлюз І-го типу з підпором повітря під час пожежі.

У шахтах ліфтів, що мають входи до пожежобезпечної зони, повинен бути створений підпір повітря, що відповідає вимогам СНіП 2.04.05.

 

 

3.5.   ВНУТРІШНЄ ОБЛАДНАННЯ

 

3.5.1.      Системи засобів інформації і сигналізації про небезпеку повинні бути комплексними і передбачати візуальну, звукову і тактильну інформацію в приміщеннях, (крім приміщень з мокрими процесами), призначених для перебування всіх категорій інвалідів. Вони повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7.

Засоби інформації (у тому числі знаки і символи) повинні бути ідентичними в межах будинку або комплексу будинків і споруд, розташованих в одному районі, підприємстві і т.п.і відповідати знакам, встановленими діючими нормативними документами.

3.5.2.      Система засобів інформації зон і приміщень, доступних для відвідування або проживання МГН (особливо в місцях масового відвідування), а також доступних для них вхідних вузлів і шляхів руху повинна забезпечувати безперервність інформації, своєчасне орієнтування й однозначне упізнавання об’єктів і місць відвідування. Вона повинна передбачати можливість одержання інформації про асортимент наданих послуг, розміщення і призначення функціональних елементів, розташування шляхів евакуації, попереджати про небезпеку в екстремальних ситуаціях і т.п.

3.5.3.      Візуальна інформація повинна розташовуватися на контрастному фоні з розмірами знаків, що відповідають відстані розглядання і бути ув’язана з художнім вирішенням інтер’єра.

3.5.4.      Освітленість приміщень і комунікацій, доступних для МГН, слід підвищувати на один ступінь порівняно з вимогами СНиП П-4.

Перепад освітленості між сусідніми приміщеннями і зонами не повинен бути більше 1:4.

3.5.5.      Цивільні будинки для маломобільних груп населення повинні бути обладнанні системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей не нижче 4 типу за ДБН В.1.1-7.

Синхронною (звуковою і світловою) сигналізацією, підключеною до системи оповіщення про пожежу, слід обладнувати приміщенні і зони громадських будинків і споруд, відвідувані МГН, і виробничі приміщення, що мають робочі місця для інвалідів.

Для аварійної звукової сигналізації слід застосовувати прилади, що забезпечують рівень звуку не менше 15 дБА протягом 30с, за перевищенням максимального рівня звуку в приміщенні на 5 дБА.

3.5.6.      У вестибулях громадських будинків та споруд слід передбачати в становлення звукових інформаторів за типом телефонів-автоматів, якими можуть користуватися відвідувачі з вадами зору і таксофонів для відвідувачів з дефектами слуху.

3.5.7.      Замкнуті простори будинків (приміщення різного функціонального призначення, кабінка туалету, ліфт і т.п.), а також ліфтові холи, де маломобільний громадянин, в т.ч. і з дефектами слуху, може виявитися один, повинні бути обладнані двостороннім зв’язком з диспетчером або черговим. В інших випадках слід передбачати кнопку дзвоника. У громадських туалетах електричний дзвоник або сповіщувач повинен виводитися в кімнату чергового. У таких приміщеннях (кабінах) повинне передбачатися аварійне освітлення.

3.5.8.      Прилади для відчинення і зачинення дверей, горизонтальне поручні, а також ручки, важелі, крани і кнопки різних апаратів, отвору торгівельних і квиткових автоматів та інші пристрої, якими можуть скористатися МГН усередині будинку, слід встановлювати на висоті не більше 1,1 м і не менше 0,85 м від підлоги і на відстані не менше 0,